Новини
9 серпня – Міжнародний день корінних народів світу
9 серпня – Міжнародний день корінних народів світу
Міжнародний день корінних народів світу, встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 році, відзначається 9 серпня для підвищення обізнаності про права, культури та внесок корінних народів. Законом України «Про корінні народи України» № 1616-IX від 01 липня 2021 року корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову визнано кримських татар, караїмів, кримчаків. Зазначеним законом гарантовано, що корінні народи України мають право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.
Історичною батьківщиною трьох корінних народів України — є Крим, який вже понад 11 років перебуває під російською окупацією. Кримські татари, караїми та кримчаки зазнають системних переслідувань та репресій з боку окупаційної адміністрації. Тому в цей день важливо висвітлювати та говорити про системні репресії, культурну асиміляцію та репресії, знищення культурної спадщини, мілітаризацію Кримського півострова, спротив проти російської окупації.
Історичний контекст
Корінні народи України — кримські татари, караїми та кримчаки — є носія
ми глибокої історичної тяглості, яка формувала багатокультурний характер
півострова. Вони зробили вагомий внесок у мовну, релігійну, архітектурну
та інтелектуальну спадщину України. Кримські татари, зокрема, відіграли
провідну роль у політичному житті регіону, включаючи створення Крим
ської Народної Республіки у 1917 році, яка прагнула співпраці з Українською
Народною Республікою на засадах демократичного самовизначення. У
1991 році кримськотатарський народ одноголосно підтримав незалежність
України і згодом активно інтегрувався у її політичне та культурне життя.
Історія цих народів сповнена важких випробувань. У травні 1944 року ра
дянська влада депортувала близько 200 тисяч кримських татар до Серед
ньої Азії в умовах, які призвели до загибелі десятків тисяч людей від голо
ду та хвороб. Караїмів та кримчаків переслідували як за радянської влади,
так і під час нацистської окупації. Караїмів у 1930-х роках репресували ра
зом із іншими релігійними меншинами, а кримчаків нацисти знищували
за єврейське походження: у 1941-1942 роках у Криму розстріляли майже
всіх представників цієї громади.
Попри важкі випробування, кримським татарам вдалося зберегти свою
національну ідентичність, повернутися з депортації та відновити власний
представницький орган — Меджліс. Вони продовжили розвивати рідну
мову, літературу, культуру та зберігати традиції. Караїми залишили піс
ля себе унікальну релігійну спадщину — зокрема, кенаси в Євпаторії, які
досі існують як історичні пам’ятки. Кримчаки, попри свою майже зниклу
чисельність, ведуть боротьбу за збереження кримчацької мови, релігії та
звичаїв.
Сучасна ситуація в Криму
20 лютого 2014 року Росія розпочала процес тимчасової окупації Криму,
згодом спробувавши легітимізувати свої дії через так званий "референдум"
16 березня, який міжнародна спільнота визнала нелегітимним, зокрема,
в межах резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня
2014 року.
Історія утисків української та кримськотатарської ідентичності в Криму має
глибоке коріння — ще з часів Російської імперії та особливо радянської
доби, коли владою активно проводилась політика русифікації, включно
з масовим перейменуванням населених пунктів, знищенням пам’яток
та витісненням рідних мов. З початком тимчасової окупації Кримського
півострова у 2014 році ці процеси набули нової, ще більш агресивної
форми. Корінні народи України зіштовхуються із систематичними
порушеннями прав. Окупаційна адміністрація використовує російське
законодавство, яке поширила і на тимчасово окуповану територію і
на громадян, які там проживають, для придушення інакодумства, а
багатьох українців і кримських татар окупанти примусово депортували
або змусили покинути півострів. Послідовне витіснення будь-яких
згадок української та кримськотатарської ідентичності веде до знищення
культурної спадщини, включаючи перейменування топонімів, нищення
кримськотатарської літератури та привласнення культурних об’єктів, які
видаються за "російські". Мілітаризація Криму перетворила півострів
на військову базу, а екологічна деградація та експлуатація ресурсів
погіршують умови життя
Станом на 23 червня 2025 року щонайменше 220 осіб перебуває в
ув’язненні через політично вмотивовані переслідування, організовані
окупаційною адміністрацією Росії в Криму. З них 133 — представники
кримськотатарського народу, яких безпідставно звинувачують у
"тероризмі" чи "екстремізмі". Ці репресії є частиною свідомої політики,
спрямованої на придушення будь-якого опору, обмеження основних
свобод і витіснення корінного народу з його історичної батьківщини.
До того ж станом на 17 липня 2025 року зафіксовано щонайменше 1472
справи, передані до так званих "судів" за статтею 20.3.3 КпАП РФ, яка
передбачає відповідальність за так звану "дискредитацію збройних сил
РФ".
У 1340 випадках уже винесено вироки у вигляді штрафів або інших
покарань, тоді як 55 справ залишаються на розгляді. Росія нормалізує
насильство, а майже кожна друга особа, яка зазнає переслідування в
окупованому Криму за проукраїнську позицію — жінка
Зусилля України щодо підтримки корінних народів
Україна активно працює над захистом прав корінних народів. У липні
2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про корінні
народи України", визнавши кримських татар, караїмів і кримчаків
корінними народами України. Цей закон гарантує їхні культурні, освітні
та мовні права, а також захист від примусової асиміляції чи переселення.
У 2022 році Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію розвитку
кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. Починаючи з 2021 року,
тривав процес розробки нової орфографії кримськотатарської мови
на основі латинської абетки, а вже в травні 2025 року Міністерство
освіти і науки України запустило онлайн-платформу для навчання
у к р а ї н с ь к о ї т а к р и м с ь к о т а т а р с ь к о ї м о в д л я ж и те л і в о ку п о в а н о го К р и м у.
У травні 2023 року Урядом затверджено Концепцію Державної цільової
національно-культурної програми “Єдність у розмаїтті” на період до
2034 року, яка передбачає реалізацію культурних та освітніх ініціативи
корінних народів.
Активно залучене також і Представництво Президента України в
Автономній Республіці Крим, яке розробляє зміни до законодавства
у сфері захисту прав корінних народів, ініціює воркшопи для молоді
з-поміж корінних народів України, національні та міжнародні адвокаційні
кампанії, зокрема, в межах самітів Кримської платформи та міжнародної
конференції "Crimea Global", бере участь у формуванні політик щодо
реінтеграції тимчасово окупованих територій та підтримує ініціативи
на стику державної політики й громадського сектора. Представництво
також координує міжвідомчі дії, пов’язані з розвитком освітніх програм
та захистом культурної спадщини корінних народів, а також долучається
до організації та проведення заходів із вшанування значущих для
суспільства подій, зокрема 18 травня — Дня пам’яті жертв геноциду
кримськотатарського народу. З 2023 року триває акція "Листи до вільного
Криму" — спільний проєкт ініціатива Представництва Президента
України в АР Крим, громадських організацій "ПЕН Україна", "Центр прав
людини ZMINA", в межах якого люди можуть написати листи незаконно
ув’язненим громадянам України, яких окупаційні адміністрації утримують
в окупованому Криму або з території окупованого Криму депортували на
територію РФ.
Міністерство закордонних справ України у 2021 році ініціювало Програму
адвокаційного менторства кримських політв’язнів, до якої долучилось
також Представництво Президента України в Автономній Республіці
Крим. Програма спрямована на привернення уваги міжнародної
спільноти до ситуації з правами людини в окупованому Криму, фактів
незаконного утримання громадян України в неволі, зокрема кримських
татар, часто в неприйнятних умовах та без доступу до елементарних
благ, а також на території Російської Федерації. Також міністерство
спільно з Меджлісом кримськотатарського народу та Представництвом
Президента України в Автономній Республіці Крим активно працює з
урядами та парламентами іноземних країн для визнання ними актом
геноциду депортацію кримськотатарського народу у 1944 році.
Інформаційна довідка - Корінні народи України
субота, 09 Серпня 2025 10:34 | Переглядів: 41
